ЗАТВЕРДЖЕНО:
Постановою Президії Національної академії правових наук України
від 27 вересня 2016 р. № 98/1


С Т А Т У Т
НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО   ІНСТИТУТУ   ВИВЧЕННЯ   ПРОБЛЕМ  ЗЛОЧИННОСТІ
ІМЕНІ   АКАДЕМІКА   В.В. СТАШИСА НАЦІОНАЛЬНОЇ  АКАДЕМІЇ 
ПРАВОВИХ  НАУК  УКРАЇНИ

I. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

1. Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України  (далi – Iнститут) створений на підставі п. 2 постанови Кабiнету Мiнiстрiв  України  № 321 вiд 18 травня 1994 р. «Питання  Академiї  правових  наук» та постанови Президії Академії правових наук України №4/4-Н від 21 червня 1995 р.

2. Засновником Iнституту є Національна академiя правових наук України (далі –  НАПрН України).

3. Iнститут є науковою неприбутковою державною бюджетною організацією, створеною у формі установи, є юридичною особою, має печатку i штампи зі своїм найменуванням, рахунки в установах банку відповідно до чинного законодавства.

4. Iнститут у своїй дiяльностi керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, Законами України «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну експертизу», актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, Статутом НАПрН України, цим Статутом та актами, прийнятими органами управління НАПрН України, що стосуються діяльності Інституту.

5. Iнститут не рiдше одного разу на п`ять рокiв звiтує про свою наукову i органiзацiйну дiяльнiсть перед НАПрН України.

6. Мiсце знаходження Iнституту:  61002, м. Харкiв, вул. Пушкінська, 49.

6.1 Повна назва Інституту:

- українською мовою – Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса Національної академії правових наук України;

- англійською мовою – Аcademician Stashis Scientific Research Institute for the Study of Crime Problems National Academy of Law Sciences of Ukraine.

6.2 Скорочена назва Інституту:

- українською мовою – НДІ ВПЗ ім. акад. В.В. Сташиса НАПрНУ;

- англійською мовою – Аcademician Stashis SRISCP NALS of Ukraine.

II. ОСНОВНI ЗАВДАННЯ IНСТИТУТУ

7. Основними завданнями Iнституту є:

- участь у реалізації державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності;

- проведення фундаментальних досліджень та прикладних наукових розробок у галузі держави і права;

- виконання замовлень органів державної влади та управління стосовно розробки засад державної політики у сфері боротьби зі злочинністю та корупцією;

- координація наукових робіт з найважливіших проблем у галузі держави і права;

- наукове забезпечення правотворчої діяльності органів державної влади і управління та органів місцевого самоврядування, вивчення й узагальнення механізмів реалізації актів законодавства;

- надання наукових, науково-технічних, освітніх та інших послуг відповідно до законодавства;

- проведення наукових, науково-технічних та судових експертиз відповідно до чинного законодавства;

- підготовка практичних рекомендацій щодо вдосконалення діяльності органів державної влади й управління, органів місцевого самоврядування, правоохоронних і судових органів;

- підготовка наукових кадрів і підвищення їх кваліфікації;

- консолідація інтелектуального потенціалу наукових працівників Інституту та науково-педагогічних працівників навчальних закладів юридичного профілю;

- забезпечення розвитку і збереження наукової інфраструктури;

- сприяння інтеграції вітчизняної правової науки у світовий та європейський дослідницький простір;

- сприяння поширенню наукових знань у галузі держави і права, формуванню правосвідомості громадян, розвитку юридичної освіти і науки;

- розроблення та формування інформаційних систем та баз даних у галузі держави і права;

- сприяння діяльності наукових громадських організацій;

- підтримка талановитих вчених, сприяння науковій творчості молоді в галузі держави і права.

8. Для виконання основних завдань Iнститут:

- здiйснює фундаментальнi дослiдження та прикладні наукові розробки у сфері боротьби зi злочиннiстю та корупцією;

- бере участь у пiдготовцi проектiв законів та інших нормативно-правових актів у сфері боротьби зі злочинністю та корупцією, в тому числі загальнодержавних та регiональних програм боротьби зi злочиннiстю та корупцією;

- проводить наукову експертизу проектiв законiв та змін і доповнень до чинних законів України, інших нормативно-правових актів Верховної Ради України, Президента України, Кабiнету Мiнiстрiв України, інших центральних міністерств та відомств, органів місцевого самоврядування у сфері боротьби зi злочиннiстю та корупцією;

- складає аналiтичнi iнформацiйнi огляди стану та тенденцiй розвитку законодавства у сфері боротьби зi злочиннiстю та корупцією, аналiзує практику застосування цього законодавства;

- проводить кримiнологiчнi дослiдження i на основi їх результатiв розробляє пропозиції щодо вдосконалення заходiв боротьби зi злочинними дiяннями, корупційними та iншими правопорушеннями;

- здійснює дослідження щодо вдосконалення діяльності судових та правоохоронних органів, експертних установ, практики розслідування кримінальних правопорушень, а також розробляє науково-технічні засоби та інформаційні технології боротьби зi злочиннiстю;

- вивчає діяльність Державної кримінально-виконавчої служби, пенiтенцiарну систему та формулює пропозицiї щодо вдосконалення практики виконання та вiдбування окремих видів кримiнальних покарань;

- надає на платній та безоплатній основі наукові, науково-технічні та інші послуги відповідно до законодавства з питань, що стосуються сфери боротьби зі злочинністю та корупцією.

III. НАУКОВА, ОРГАНIЗАЦIЙНА ТА ГОСПОДАРСЬКА ДIЯЛЬНIСТЬ IНСТИТУТУ

9. Інститут:

- розробляє основнi напрями наукових дослiджень, враховуючи рiшення Загальних зборiв, Президiї i вiддiлення кримiнально-правових наук НАПрН України, а також рекомендацiї координацiйних бюро;

- складає, затверджує i виконує плани науково-дослiдних робiт, вирiшує питання їх матерiально-технiчного i фiнансового забезпечення;

- органiзовує, проводить та бере участь у конкурсах наукових робiт i за результатами конкурсiв забезпечує виконання вiдповiдних дослiджень;

- проводить конкурси на замiщення вакантних посад завiдувачiв структурними пiдроздiлами i наукових спiвробiтникiв, атестує працiвникiв Iнституту;

- поширює інформацію про свою діяльність, пропагує через засоби масової інформації результати наукових досліджень;

- органiзовує, проводить і бере участь у наукових конференцiях, семінарах, симпозiумах, «круглих столах», виставках, творчих конкурсах, інших наукових заходах, у тому числi й мiжнародних;

- бере участь у роботі спілок, асоціацій та інших об’єднань, у тому числі міжнародних та зарубiжних;

- використовує результати наукових дослiджень для проведення кримiнологiчних, криміналістичних та інших наукових і науково-технічних експертиз;

- утворює на договірних засадах з університетами, академіями, інститутами спільні спеціалізовані кафедри та інші навчально-наукові підрозділи (центри, комплекси тощо) для підготовки фахівців за кваліфікаційним рівнем магістра та (або) доктора філософії;

- здійснює видавничу діяльність: публікує результати наукових досліджень, видає збірник наукових праць «Питання боротьби зі злочинністю», видає у паперовому та електронному вигляді матерiали науково-практичних конференцiй, семінарів, «круглих столів», науковi доповiдi, монографiї, iншу наукову продукцiю, що відображає дiяльнiсть Інституту, та розповсюджує їх;

- у порядку, встановленому чинним законодавством, надає юридичні послуги: проводить судові експертизи, надає висновки спеціалістів у кримінальних провадженнях; консультації із правових питань; проводить наукові експертизи чинного законодавства, проектів законів та інших нормативних актів;

- розвиває інформаційні системи з питань боротьби зі злочинністю та корупцією з подальшим наданням відповідної інформації іншим особам у порядку, встановленому чинним законодавством;

- установлює міжнародні зв’язки та укладає угоди;

- здійснює обмін виданнями та іншими видами інформації з науковими установами, вищими навчальними закладами, інформаційними центрами, бібліотеками, іншими організаціями в Україні та за кордоном;

- виступає засновником або співзасновником вищих навчальних закладів у порядку, передбаченому Законом України «Про вищу освіту» за погодженням з Президією НАПрН України; бере участь у забезпеченні навчального процесу;

- з метою перепідготовки наукових працівників та спеціалістів здійснює навчання за програмами післядипломної освіти в установленому порядку;

- створює тимчасові творчі наукові колективи із залученням співробітників Інституту, науковців НАПрН України та інших вітчизняних та іноземних фахівців;

- створює фiлiї та представництва без прав юридичної особи, якi дiють за положеннями, затвердженими вченою радою Інституту за погодженням з Президією НАПрН України.

10. Належнi Iнституту права реалiзуються її органами – директором та вченою радою Iнституту в межах їх компетенцiї.

IV. СТРУКТУРА ТА УПРАВЛIННЯ IНСТИТУТОМ

11. Iнститут – науковий підрозділ НАПрН України.

До виключної компетенцiї НАПрН України стосовно Iнституту входить:

- за погодженням з Кабінетом Міністрів України прийняття рiшення про створення, реорганізацію та ліквідацію Iнституту в порядку, встановленому чинним законодавством;

- оголошення конкурсу на заміщення посади директора Інституту;

- затвердження на посадах директора Інституту, заступника директора з наукової роботи Інституту, вченого секретаря та завідувачів відділів (лабораторій, інших наукових структурних підрозділів) Інституту.

12. Інститут за погодженням із Президією НАПрН України може входити до об’єднань юридичних осіб із метою виконання своїх статутних завдань зі збереженням статусу юридичної особи та фінансової самостійності.

13. Інститут відповідно до договору, укладеного з іншою науковою установою або університетом, академією, інститутом, може розміщувати структурні підрозділи (лабораторії), що проводять наукову і науково-технічну діяльність, на базі цієї наукової установи або такого навчального закладу з урахуванням освітніх програм та тематики наукових досліджень.

14. З метою незалежного оцінювання наукових результатів діяльності Інституту за рішенням Президії НАПрН України при Інституті може створюватися Наглядова рада, у тому числі із залученням іноземних вчених у порядку, визначеному чинним законодавством.

15. При Інституті можуть створюватися спеціалізовані вчені ради із захисту дисертацій за спеціальностями відповідно до основних напрямів діяльності Інституту у порядку, передбаченому законодавством України.

16. Управління Інститутом здійснює його директор.

16.1. Директор Інституту:

- вирішує питання діяльності Інституту відповідно до статутних завдань;

- представляє Інститут в органах управління, наукових та науково-організаційних підрозділах НАПрН України, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, судових і правоохоронних органах на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності;

- відповідає за результати діяльності Інституту;

- у межах своєї компетенції видає накази і розпорядження;

- визначає функціональні обов’язки працівників;

- призначає частину складу вченої ради Інституту відповідно до законодавства та статуту Інституту;

- здійснює інші повноваження, передбачені законодавством, статутами НАПрН України та Інституту.

16.2. Директор Інституту щороку звітує перед колективом наукових працівників Інституту про свою діяльність.

16.3. Директор Інституту обирається на конкурсній основі на зборах колективу наукових працівників Інституту строком на п’ять років і затверджується Загальними зборами НАПрН України. Одна і та сама особа не може бути директором Інституту більш як два строки поспіль.

Кандидат на посаду директора Інституту має вільно володіти державною мовою, мати науковий ступінь доктора наук або доктора філософії (кандидата наук) за спеціальністю «правознавство» і стаж роботи на посадах наукових працівників та (або) науково-педагогічних працівників не менш як 10 років.

До затвердження на посаді директора Інституту Загальними зборами НАПрН України Президія призначає виконувача обов’язків директора Інституту.

Президія НАПрН України приймає рішення про оголошення конкурсу на заміщення посади директора Інституту не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку повноважень особи, яка обіймає цю посаду. У разі дострокового припинення повноважень директора Інституту конкурс оголошується протягом тижня із дня утворення вакансії.

Президія НАПрН України в рішенні про оголошення конкурсу встановлює кваліфікаційні та інші вимоги до кандидата на посаду директора Інституту.

Оголошення про проведення конкурсу розміщується на офіційному веб-сайті НАПрН України та Інституту.

Президія НАПрН України протягом двох місяців з дня оголошення конкурсу на посаду директора Інституту приймає матеріали претендентів на посаду директора Інституту, встановлює відповідність вимогам та вносить кандидатів на розгляд зборів колективу наукових працівників Інституту.

Вибори вважаються такими, що відбулися, якщо на зборах колективу наукових працівників були присутні більше половини фактичної чисельності штатних наукових працівників Інституту (в тому числі ті, що працюють за сумісництвом).

Обраним вважається кандидат, за якого проголосувала більшість учасників зборів колективу наукових працівників Інституту.

16.4. Директор Інституту може бути достроково звільнений з посади Загальними зборами НАПрН України з підстав, визначених законодавством про працю, за порушення умов трудового договору (контракту), статутів НАПрН України та Інституту.

16.5. Президія НАПрН України до прийняття рішення Загальними зборами НАПрН України може відсторонити директора Інституту від виконання обов’язків з підстав, зазначених вище.

16.6. Президія НАПрН України відповідно до чинного законодавства може звільнити директора Інституту з посади за власним бажанням, за станом здоров’я або з інших поважних причин та призначити виконувача обов’язків директора до затвердження на посаді директора Інституту Загальними зборами НАПрН України.

17. Вчена рада Iнституту – колегіальний орган управління науковою діяльністю Інституту, який виконує консультативно-дорадчі функції.

17.1. Кількісний склад членів вченої ради Інституту становить 19 осіб. Не менш як три чверті складу вченої ради обираються таємним голосуванням зборів наукових працівників, а решта членів призначаються наказом директора Інституту.

Директор Інституту, заступник директора з наукової роботи Інституту та вчений секретар Інституту є членами вченої ради Інституту за посадою.

Голова, його заступник та вчений секретар вченої ради Інституту обираються таємним голосуванням з числа її членів.
До складу вченої ради Інституту також входять голова ради молодих вчених (представник молодих вчених) Інституту та керівник первинної профспілкової організації (профспілковий представник) Інституту.

17.2. Вчена рада обирається на строк повноважень директора Iнституту.

17.3. До виключної компетенції вченої ради Інституту належать питання щодо:

- визначення стратегії розвитку Інституту та перспективних напрямів наукової і науково-технічної діяльності;

- проведення наукової і науково-технічної оцінки тематики та результатів науково-дослідних робіт;

- затвердження поточних (щорічних) планів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок;

- удосконалення та розвитку структури Інституту;

- затвердження тем дисертацій здобувачів вищої освіти на третьому (освітньо-науковому) та науковому рівні вищої освіти і призначення наукових керівників (консультантів);

- затвердження результатів атестації наукових працівників, аспірантів, докторантів, здобувачів та результатів конкурсу на вакантні посади наукових працівників;

- висування видатних наукових праць для присудження премій, медалей та інших видів відзнак, у тому числі міжнародних;

- присвоєння працівникам наукової установи вчених звань професора та старшого дослідника і подання відповідних рішень на затвердження до атестаційної колегії центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері наукової і науково-технічної діяльності, порушення клопотання про присвоєння почесних звань;

- затвердження річних звітів про діяльність Інституту та фінансових планів Інституту;

- ухвалення рішення про розміщення власних надходжень у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, або в банківських установах державного сектору;

- погодження переліку професій і посад Інституту, на яких може застосовуватися гнучкий режим робочого часу та дистанційний режим праці.

17.4. Вчена рада має право приймати рiшення, якщо на засiданнi присутнi не менш 1/2 складу її членів, за винятком випадкiв розгляду кадрових питань, висунення робiт на присудження нагород та iнших питань,  де  обов`язкова присутнiсть не менше 2/3 складу її членів.

Рiшення вченої ради вважаються прийнятими, якщо за них голосувало понад п’ятдесят відсотків присутнiх на засiданнi членiв вченої ради.

Рiшення вченої ради приймаються вiдкритим або таємним (за визначенням вченої ради) голосуванням, якщо Статут Iнституту не передбачає iншого порядку.

18. Структура Інституту затверджується Президiєю НАПрН України і включає науковi вiддiли та за необхідності інші наукові структурні підрозділи (лабораторії, сектори, центри тощо), управлiнськi та науково-допомiжнi пiдроздiли i служби.

18.1. Основнi завдання структурних підрозділів (вiддiлiв, лабораторій тощо), органiв, що керують роботою цих підрозділів, їх компетенцiя визначаються в Положеннях про структурні підрозділи (вiддiли, лабораторії тощо) Iнституту, які затверджуються на Вченій раді Інституту після їх рекомендації зазначеними структурними підрозділами.

19. Заступник директора з наукової роботи, вчений секретар, завiдувачi наукових структурних підрозділів (вiддiлів, лабораторій тощо) затверджуються на посаду Президiєю НАПрН України.

20. Завідувачі наукових структурних підрозділів Інституту обираються на посади на конкурсних засадах на строк не більше п’яти років з правом переобрання ще на один строк. За рекомендацією колективу науковців та за рішенням Вченої ради Інституту одна й та сама особа може займати цю посаду й більшу кількість строків.
Завідувач структурного підрозділу Інституту в межах своїх повноважень несе відповідальність за діяльність очолюваного ним структурного підрозділу.

21. Головні та провідні наукові співробітники, старшi науковi спiвробiтники, науковi спiвробiтники та молодшi науковi спiвробiтники, спеціалісти замiщують посади шляхом укладення трудового договору на конкурсних засадах або за пiдсумками чергової атестацiї.

22. Для наукових працівників і спеціалістів Інституту може встановлюватися гнучкий режим робочого часу, відповідно до якого встановлюється режим праці із саморегулюванням часу початку, закінчення і тривалості робочого часу впродовж робочого дня, з дотриманням вимог законодавства України.

Для наукових працівників і спеціалістів Інституту може запроваджуватися дистанційний режим праці.

Можливість запровадження гнучкого режиму робочого часу та дистанційного режиму праці в Інституті визначається за рішенням директора Інституту за погодженням із профспілковою організацією.

Порядок та умови застосування гнучкого режиму робочого часу та дистанційного режиму праці визначаються у правилах внутрішнього трудового розпорядку Інституту.

23. Перелік видів наукової, методичної, експертної, консультаційної та організаційної роботи для наукових працівників Інституту визначається директором Інституту.

24. Iнститут може мати почесного директора, який призначається президiєю НАПрН України та приймає участь у діяльності Інституту на громадських засадах. Почесним директором може бути призначений дiйсний член (академік) НАПрН України пiсля досягнення пенсiйного вiку та звiльнення вiд обов`язкiв директора Iнституту, який тривалий час (10 і більше років) очолював Iнститут, зробив значний внесок у науку, органiзацiю наукових дослiджень та розвиток Iнституту, пiд керiвництвом якого Iнститут зайняв провiдне мiсце в галузi дослiджень проблем боротьби iз злочиннiстю та досяг значних успiхiв у пiдготовцi кадрiв i реалiзацiї результатiв дослiджень.

25. Трудовий колектив Iнституту складають всi працiвники, якi беруть участь в його дiяльностi.
Трудовий колектив Iнституту:

- розглядає i затверджує проект колективного договору;

- визначає i затверджує перелiк i порядок надання працiвникам Iнституту соцiальних пiльг;

- бере участь в матерiальному i моральному стимулюваннi працi, клопоче про присудження працiвникам Iнституту державних нагород;

- делегує наукових працівників Інституту з правом ухвального голосу для участі у сесіях Загальних зборів НАПрН України.

V. ЕКОНОМIЧНI ТА СОЦІАЛЬНІ ОСНОВИ ДIЯЛЬНОСТI IНСТИТУТУ

26. Економічна діяльність Інституту провадиться за рахунок:

- бюджетного фінансування науково-дослідних робіт;

- цільового фінансування наукових програм, тем та ініціативних розробок;

- коштів від виконання робіт на договірних засадах;

- коштів, отриманих від підготовки наукових кадрів та підвищення кваліфікації, інших видів освітньо-наукової діяльності;

- від благодійної допомоги від юридичних та фізичних осіб, у тому числі з-за кордону;

- грантів, а також інших коштів.

27. Майно Інституту складають усі матеріальні та нематеріальні активи, що обліковуються на балансі Інституту і які передані НАПрН України у безстрокове користування на праві оперативного управління, придбані за рахунок бюджетних коштів, а також коштів, отриманих від фінансово-господарської діяльності та/або набутих іншим шляхом, не забороненим законом.

27.1. Майно Інституту становлять основні фонди та оборотні кошти, а також цінності (включаючи нематеріальні активи), вартість яких відображається у самостійному балансі Інституту (далі – об’єкти майнового комплексу). Об’єкти майнового комплексу Інституту використовуються відповідно до законодавства України, а також цього Статуту.

27.2. Інститут має право використовувати належне йому майно для забезпечення участі у цивільних відносинах, у тому числі для фінансово-господарської діяльності, відповідно до цілей його утворення та в межах його цивільної правоздатності.

27.3. Джерелами формування майна Інституту є:

- майно, передане йому державою в особі НАПрН України, іншими органами державної влади;

- фінансування з державного бюджету;

- надходження від підготовки наукових кадрів, підвищення кваліфікації, інших видів науково-освітньої діяльності;

- надходження, отримані від виконання робіт та надання послуг на договірних засадах відповідно до предмета діяльності Інституту;

- надходження від інших видів господарської діяльності;

- кредити, позики та позички фінансово-кредитних установ та інших кредиторів;

- безоплатні або благодійні внески юридичних або фізичних осіб, у тому числі іноземних;

- майно, набуте від інших осіб у встановленому законодавством порядку та з джерел, не заборонених законодавчими актами.

27.4. Надходження, одержані Інститутом, використовуються на проведення наукових досліджень, підготовку наукових кадрів, розвиток матеріально-технічної і соціальної бази Інституту, а також на інші цілі, визначені Статутом.

27.5. З дозволу НАПрН України Інститут може:

- укладати договори оренди майна, у тому числі нерухомого, яке обліковується на його балансі, з іншими організаціями. Кошти, отримані від оренди майна, у повному обсязі спрямовуються на виконання статутних завдань Інституту;

- списувати майно, яке знаходиться на балансі Інституту;

- безоплатно передавати майно, що перебуває на балансі Інституту на баланс іншої організації, яка віднесена до відома НАПрН України, або безоплатно приймати майно, що знаходиться на балансі подібної організації, на баланс Інституту;

- здійснювати на конкурсних засадах продаж основних засобів та іншого майна, що перебуває у його віданні. Кошти, отримані Інститутом від використання і реалізації основних засобів та іншого майна, що перебуває у віданні, спрямовуються на виконання статутних завдань Інституту.

27.6. Інститут веде облік об’єктів майнового комплексу, здійснює контроль за ефективністю їх використання.

27.7. Інститут, здійснюючи оперативне управління об’єктами майнового комплексу, забезпечує реалізацію прав держави як власника цих об’єктів, ефективно використовує та розпоряджається цими об’єктами у межах, визначених законодавством, з метою задоволення державних та суспільних потреб. Інститут забезпечує збереження виробничих фондів, створює умови для раціонального використання матеріальних і трудових ресурсів.

27.8. Збитки, завдані Інституту в результаті порушення його майнових і немайнових прав фізичними або юридичними особами, органами державної влади, органами місцевого самоврядування, відшкодовуються Інституту за рішенням суду, в порядку встановленому законодавством.

27.9. Контроль за ефективністю використання і збереження закріпленого за Інститутом майна здійснює НАПрН України.

28. Суб`єктами права на об`єкти iнтелектуальної власностi, створенi в Iнститутi, є їх автори – науковi спiвробiтники i працiвники Iнституту, якi брали участь у наукових дослiдженнях.

28.1. Iнститут набуває майнових прав на об`єкти iнтелектуальної власностi у встановленому законом порядку, в тому числi вiдповiдно до угоди з автором.

28.2. Об`єкти iнтелектуальної власностi пiдлягають правовiй охоронi в порядку, передбаченому законодавством.

28.3. Iнститут має право згiдно з чинним законодавством та за погодженням з Президiєю НАПрН України реалiзовувати на внутрiшньому i зовнiшньому ринках належнi йому об`єкти iнтелектуальної власностi.

29. Відносини Інституту з іншими особами у сфері господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Інститут вільний у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України та цьому Статуту.

29.1. Метою діяльності Інституту не є одержання прибутків.

29.2. Інститут самостійно розпоряджається надходженнями, отриманими за результатами своєї економічної та господарської діяльності, відповідно до Статуту та затвердженого кошторису.

30. Розміри оплати праці, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються Інститутом та підлягають затвердженню НАПрН України відповідно до чинного законодавства.

31. Фонд оплати праці створюється за рахунок бюджетних асигнувань і встановлюється НАПрН України.

32. Інститут формує, розробляє і реалізує програми свого науково-технічного та соціально-культурного розвитку.

33. Інститут надає працівникам матеріальну допомогу, сприяє у вирішенні соціальних питань.

34. Перевірка діяльності Інституту здійснюється згідно з чинним законодавством України.

VI. ЗМIНИ I ДОПОВНЕННЯ ДО СТАТУТУ

35. Змiни i доповнення до Статуту затверджуються Президією НАПрН України на підставі рiшення вченої ради Iнституту.

До створення вченої ради змiни i доповнення вносяться до Статуту Президiєю НАПрН України.

VII. ПРИПИНЕННЯ IНСТИТУТУ

36. Припинення Iнституту здійснюється в порядку, встановленому чинним законодавством.

При припиненні Iнституту у формі ліквідації його майно переходить у розпорядження Президiї НАПрН України.


Директор Інституту
академік НАПрН України В.I. Борисов


 
Find the Best Web Hosting which offers reliable service and top quality support
Пошук по сайту
Державні web-ресурси