2013 р.:

– Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми кримінальної відповідальності» (м. Харків, 10-11 жовтня 2013 р.).

Переглянути програму

Переглянути рекомендації

Переглянути звернення


ОГЛЯД

 Конференція організована Національним університетом «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» спільно з НДІ вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса НАПрН України та ВГО «Асоціація кримінального права». На конференції обговорювалося значне коло питань, зокрема тих, що набули актуальності у світлі подій останнього року – набрання чинності Кримінальним процесуальним кодексом України, встановлення у національному законодавстві кримінально-правових наслідків для юридичних осіб за вчинення їх представниками кримінальних правопорушень, впровадження в національне законодавство кримінального проступку, прийняття пакету антикорупційних законів і Стратегії державної політики щодо наркотиків на період до 2020 року тощо.

У роботі конференції взяли участь понад 200 провідних науковців із різних регіонів України (Києва, Харкова, Одеси, Львова, Луганська), а також із Росії, Білорусії, Польщі. Тема конференції викликала інтерес серед представників Конституційного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, Генеральної прокуратури України, МВС України, Служби безпеки України, працівників інших правоохоронних і судових органів.

 Відкриваючи конференцію, ректор НУ «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», Президент НАПрН України В.Я. Тацій насамперед звернув увагу на вкрай актуальну проблему надмірної новелізації кримінального законодавства та необхідності гармонійного поєднання стабільності й динамізму в його розвитку. Він відзначив, що «з моменту набрання чинності КК України до нього було внесено 440 змін та доповнень. Лише за останній рік КК доповнювався та змінювався 59 разів. При цьому чимало таких новел є необґрунтованими, оскільки не відповідають змісту й системі чинного КК». Як приклад, В.Я. Тацій навів прийняття Закону № 4025-VI від 15 листопада 2011 р., згідно з яким у ст. 12 КК була змінена категоризація злочинів, яка за ступенем тяжкості стала пов’язуватися з покаранням не лише у виді позбавлення волі, а й зі штрафом. Крім того, надзвичайно «болючою» для вітчизняного законодавства залишається проблема імплементації приписів міжнародних угод і конвенцій, учасником яких є Україна. Остання нерідко відбувається шляхом копіювання в національному законодавстві приписів міжнародних документів без врахування основоположних принципів вітчизняної правової системи. Академік В.Я. Тацій акцентував увагу й на інших ключових питаннях, що потребують наукового осмислення й обґрунтування, в тому числі на загальнотеоретичних проблемах кримінальної відповідальності.

 Підтримав висловлене В.Я. Тацієм завідувач кафедри кримінального права № 2 НУ «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» М.І. Панов, виступ якого був присвячений проблемам кримінальної відповідальності та її правового регулювання. Крім того, особливий акцент доповідач зробив на питанні відповідальності юридичних осіб за вчинені їх представниками злочини, підкресливши, що передбачення цього заходу в кримінальному законі не відповідає конституційним нормам і суперечить системі КК, у зв’язку з чим висловив думку про необхідність відмовитися від такої відповідальності юридичних осіб.    

 Наукову зацікавленість викликала доповідь заступника Голови Конституційного Суду України Ю. В. Бауліна. Проаналізувавши три аспекти кримінальної відповідальності – законодавчий, судовий та виконавчий, доповідач вказав на те, що для кожного виду кримінальної відповідальності можуть бути визначені відповідні принципи: на законодавчому рівні – принципи законотворчості, на судовому – принципи покладення кримінальної відповідальності на кримінального правопорушника, а на виконавчому – принципи реалізації кримінальної відповідальності.

 Директор Кримського юридичного інституту НУ «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» Н. О. Гуторова у своїй доповіді звернула увагу на проблему диференціації та індивідуалізації кримінальної відповідальності, їх сучасного стану та перспективах розвитку, констатувавши при цьому, що на сьогоднішній день в законодавстві індивідуалізація перевищує диференціацію відповідальності, та висловивши судження щодо доцільності утворення комісії, яка б вивчала практику призначення покарання.

 Поділився власними думками й представник російської наукової спільноти – завідувач кафедри кримінального права та кримінології юридичного факультету МДУ ім. М.В. Ломоносова, Президент Російського Конгресу кримінального права, іноземний член НАПрН України В.С. Комісаров. Відмітивши, що російське кримінальне право має багато споріднених з українським проблем, серед яких і проблема надзвичайного динамізму кримінального законодавства, він підкреслив, що зміни до кримінального закону Росії зумовлюються тим, що саме на кримінальний закон покладаються сподівання на розв’язання за його допомогою існуючих соціальних проблем. На його переконання, єдиним виходом з ситуації, що склалася, є прийняття нової редакції КК РФ. Крім того, науковець звернув увагу на невизначеність категорії «інші заходи кримінально-правового характеру», яка, на його думку, породжує запитання про те, чи це є форма реалізації кримінальної відповідальності, чи це так звана «передвідповідальність»?

 Підтвердив актуальність пошуку оптимальних шляхів сполучення стабільності й динамізму кримінального законодавства проректор з наукової роботи Самарської гуманітарної академії В. К. Дуюнов, який присвятив доповідь питанню кари як реакції держави на вчинення злочину, її сутності, змісту та найближчої мети.

 Зацікавленість учасників конференції викликала також проблема ролі потерпілого у кримінальному праві. Так, професор кафедри кримінального права та процесу Красноярського державного аграрного університету А.П. Козлов, розглядаючи проблеми попередньої кримінальної відповідальності та її легалізації, підкреслив актуальність питання відшкодування потерпілому шкоди у кримінальному праві та відплати. Взяв участь у науковій дискусії з цього приводу також директор Інституту права, психології та економіки Львівського державного університету внутрішніх справ В. К. Грищук, який навів приклад врегулювання цього питання у Польщі, де частина штрафу сплачується на користь держави, а інша частина – на користь потерпілого. Проблема потерпілого пролунала і в науковій доповіді професора кафедри кримінального права Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка О.О. Дудорова, який торкнувся питань інституту примирення з потерпілим, а також проблемних аспектів відповідальності юридичних осіб, звільнення від кримінальної відповідальності тощо.

 Значну увагу було присвячено обговоренню питання запровадження у національне законодавство інституту кримінального проступку. Так, В.Я. Тацій відмітив, що це краще зробити шляхом прийняття окремого закону про кримінальні проступки, не допустивши при цьому криміналізації адміністративних правопорушень. На неприпустимості введення кримінального проступку до КК України наголосив і професор П.Л. Фріс. Висловили власні судження також професор Є.В. Фесенко, доценти О.О. Книженко, Є.О. Письменський, представники російської науки професори А.П. Козлов та П.С. Яні та ін.

 Йшлося на конференції й про проблемні питання кримінальної відповідальності за окремі злочини, зокрема, проти власності, господарські злочини та злочини корупційної спрямованості (виступили професор В.О. Навроцький, професор П.П. Андрушко, доцент В.М. Киричко та ін.).

 Голова Державної служби України з контролю за наркотиками В.А. Тимошенко висловив своє бачення основних напрямів удосконалення законодавства про кримінальну відповідальність за наркозлочини. Він наголосив на необхідності зміни векторів кримінально-правової складової наркополітики України, а саме, ставлення до наркозалежних правопорушників як до хворих людей, які потребують медичної та соціальної допомоги. Також доповідач висловив судження щодо доцільності декриміналізації злочинів, передбачених ст. 309 КК України. 

 Окремим напрямом роботи конференції стало обговорення проблем кримінальної відповідальності в системі міжнародного кримінального права та суміжних знань. Професор В.І. Шакун виступив з доповіддю, присвяченою питанню кримінологічної доктрини у правовій системі України. Було звернуто увагу й на проблеми застосування норм нового КПК України та їх вплив на формування державної стратегії в сучасній політиці в сфері протидії злочинності.

 Загалом в межах конференції працювало чотири секції та два «круглих столи». В результаті обговорення окреслених та інших актуальних питань кримінальної відповідальності, розвитку кримінального законодавства та практики його застосування прийняті відповідні рекомендації конференції.

 Наприкінці роботи було підготовлено звернення учасників конференції до Верховної Ради України щодо налагодження співпраці законодавчого органу з науковою спільнотою у вирішенні питань щодо новелізації чинного кримінального законодавства та визначення організаційно-правових форм такої співпраці.
 
Find the Best Web Hosting which offers reliable service and top quality support
Пошук по сайту
Державні web-ресурси