2012 р.:

– Міжнародна науково-практична конференція «Основні напрями розвитку кримінального права та шляхи вдосконалення законодавства України про кримінальну відповідальність» (м. Харків, 11-12 жовтня 2012 р.).

Конференція проводилася Національним університетом «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» спільно з Науково-дослідним інститутом вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса Національної академії правових наук України та ВГО «Асоціація кримінального права».

Переглянути програму

Переглянути рекомендації


ОГЛЯД

 11-12 жовтня 2012 р. у м. Харкові Національним університетом «Юридична ака-демія України імені Ярослава Мудрого» спільно з НДІ вивчення проблем злочин-ності ім. акад. В.В. Сташиса НАПрН України та ВГО «Асоціація кримінального права» була проведена міжнародна науково-практична конференція «Основні на-прями розвитку кримінального права та шляхи вдосконалення законодавства України про кримінальну відповідальність».

 На конференції обговорювалася широка палітра питань теорії кримінального пра-ва та законодавства, в тому числі тих, що набули актуальності у світлі подій останнього року (прийняття нового Кримінального процесуального кодексу Укра-їни, зміна пріоритетних напрямів державної політики у сфері боротьби зі злочин-ністю, сучасні тенденції гуманізації кримінальної відповідальності за деякі катего-рії злочинів тощо).

 В роботі конференції взяли участь понад 160 провідних науковців не лише з різних регіонів України (Києва, Харкова, Одеси, Львова, Луганська тощо), а й з інших країн – Росії, Німеччини, Польщі, Білорусії, Узбекистану. Загалом у цьому заході взяли участь 5 академіків та 5 членів-кореспондентів НАПрН України, 31 доктор юридичних наук та професор, майже 80 кандидатів юридичних наук. Тема конфе-ренції викликала інтерес і серед представників Конституційного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, Генеральної прокуратури, МВС України, працівників інших правоохорон-них і судових органів.

 У вступному слові до учасників конференції голова оргкомітету, ректор НУ «Юридична академія України ім. Я. Мудрого», Президент НАПрН України, д.ю.н., проф., акад. НАН України В.Я. Тацій акцентував увагу на ключових питаннях, що потребують наукового осмислення і обґрунтування. Окрема увага у його виступі була приділена питанню стабільності та динамізму в розвитку кримінального за-конодавства. Погоджуючись з тим, що кримінальне законодавство має розвивати-ся відповідно до трансформаційних процесів, які відбуваються в Україні, і реагу-вати на нові загрози для суспільства, В.Я. Тацій наголосив на неприпустимості ха-отичного внесення змін до кримінального законодавства, адже це позначається на ефективності правозастосовної практики. Тільки розумне і засноване на аналізі ре-альних потреб суспільства сполучення стабільності й динамічності норм закону здатне забезпечити високу якість й ефективність його приписів.

 Підтримав висловлене В.Я. Тацієм занепокоєння тенденціями розвитку криміна-льного законодавства і Голова Конституційного Суду України А.С. Головін, який присвятив свій виступ питанням кримінальної відповідальності в контексті сучас-них тенденцій відправлення правосуддя. Приділивши увагу аналізу вітчизняного кримінального процесуального законодавства та його відповідності загальнови-знаним міжнародним стандартам, він підкреслив, що критерієм оцінки діяльності органів кримінальної юстиції має стати ступінь відшкодування шкоди особам, що постраждали від протиправних дій. На його думку, лише за таких умов можна роз-раховувати на реальні успіхи в боротьбі зі злочинністю та поновлення порушених прав і свобод громадян.

 Поділився думками з приводу якості кримінального законодавства представник російської наукової спільноти – завідувач кафедри кримінального права та кримі-нології юридичного факультету МДУ ім. М.В. Ломоносова, Президент Російсько-го Конгресу кримінального права, д.ю.н., проф. В.С. Комісаров. Відмітивши, що російське кримінальне право має багато споріднених з українським проблем, він підкреслив, що в Росії до сьогодні немає концепції політики у сфері боротьби зі злочинністю. Тоді як така потреба існує, адже політико-правова доктрина покли-кана пов’язувати законодавця та правозастосувача з цілями та завданнями, які ма-ють бути поставлені перед кримінально-правовою політикою, визначеною у кон-цепції. На його переконання, ті негативні зміни, яких зазнало останнім часом ро-сійське кримінальне законодавство, є результатом того, що науковці не залучають-ся законотворцем до обговорення законопроектів.

 Цікавою у науковому плані стала доповідь заступника Голови Конституційного Суду України, д.ю.н., проф., акад. НАПрН України Ю.В. Бауліна. Проаналізував-ши складові елементи кримінально-правової системи України, він вказав на необ-хідність застосування системного підходу під час дослідження основних напрямів розвитку кримінального права та питань удосконалення законодавства України про кримінальну відповідальність, що передбачає їх розгляд у взаємодії та узго-дженості з усіма елементами кримінально-правової системи України, яка, у свою чергу, знаходиться під впливом зовнішнього середовища – політичних, економіч-них, соціальних, культурологічних, міжнародних та інших чинників.
Питання динамізму кримінального законодавства порушувалися у наукових допо-відях й інших вчених, зокрема, завідувача кафедри кримінального права та кримі-нології Кубанського держуніверситету, д.ю.н., проф. В.П. Коняхіна та ін.
Під час конференції висловив свій погляд на проблему кримінальної відповідаль-ності юридичних осіб та питання принципу вини професор Франкфуртського уні-верситету Пітер Алексіс Альбрехт. Він відмітив, що кримінальне право захищає права та свободи окремих громадян, а не юридичних осіб, а тому збереження принципу вини у кримінальному праві має принципове значення.

 Значна кількість учасників конференції присвятили виступи питанням криміналь-ної відповідальності та покарання. Так, директор Кримського юридичного інсти-туту НУ «Юридична академія України ім. Я. Мудрого», д.ю.н., проф. Н.О. Гуторова у своїй доповіді сформулювала основні методологічні проблеми встановлення покарань за злочини. При цьому вона наголосила на необхідності звуження категорії «пеналізація злочинів», яка має визначатися як діяльність з установлення кримінального покарання законодавцем (а не як призначення його судом за окремі злочини). Окрему увагу науковець звернула на доцільність перед-бачення серед цілей покарання відшкодування потерпілому завданої злочином шкоди, адже це є одним із проявів принципу справедливості.

 В.о. Голови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ С.М. Міщенко присвятив виступ питанню індивідуалізації покарання при укладенні угод про примирення та визнання вини, а саме, визначенню меж узго-дження сторонами покарання та звільнення від його відбування, а також ролі суду при затвердженні таких угод. При цьому він зауважив, що попередні висновки щодо виправданості їх запровадження робити ще рано, адже для цього необхідно узагальнити практику укладення таких угод, залучивши до цього науковців.

 Взявши участь у дискусії з питань кримінальної відповідальності, д.ю.н., проф. В.К. Грищук звернув увагу на те, що пізнання феномена кримінальної відповіда-льності може здійснюватися на мікро-, макро- та мегарівні. При цьому він конста-тував, що сьогодні більшість досліджень проводиться на мікрорівні. Декан юриди-чного факультету Львівського держуніверситету внутрішніх справ, д.ю.н., проф. В.О. Навроцький відмітив, що забезпечення невідворотності кримінальної відпо-відальності, реальний захист прав громадян від суспільно небезпечних посягань треба шукати не стільки у сфері поліпшення якості законів та нарощуванні їх кіль-кості, скільки у сфері правозастосування.

 Окремим напрямом роботи конференції стало обговорення державної політики у сфері боротьби з наркозлочинністю. В.Я. Тацій, посилаючись на офіційні дані що-до поширення в Україні наркоманії та стрімке зростання наркозлочинності, звер-нув увагу на необхідність зміни курсу державної стратегії протидії цим явищам. Підтримав цю позицію і Голова Державної служби України з контролю за нарко-тиками, д.ю.н., проф. В.А. Тимошенко, який висловив своє бачення основних на-прямів удосконалення законодавства про кримінальну відповідальність за наркоз-лочини. При цьому червоною ниттю його виступу стала теза про те, що правоохо-ронна система має спрямовувати свій потужний потенціал насамперед на наркобі-знес, а не на його жертв, адже вони є хворими людьми, які потребують медичної та соціальної допомоги.

 Наступний блок проблем, пов'язаний із запровадженням інституту кримінального проступку, за словами В.Я. Тація, потребує вирішення низки принципових питань щодо форми нормативно-правового акта, критеріїв розмежування кримінальних проступків зі злочинами й адміністративними правопорушеннями, можливості ви-знання суб’єктами кримінального проступку юридичних осіб тощо. На необхідно-сті вироблення наукових підходів до розмежування адміністративних, криміналь-них проступків та злочинів наголосив д.ю.н., проф. М.І. Хавронюк. Також означе-не питання було порушене у виступі д.ю.н., проф. П.Л. Фріса, який підкреслив, що проблема карного проступку повинна одержати вирішення спочатку на доктрина-льному, потім – на концептуальному, а вже після цього – на законодавчому рівні. Своє бачення проблеми висловив к.ю.н., проф. В.М. Куц, який запропонував за-провадити кримінально-правове стягнення за вчинення кримінального проступку, яке могло б застосовуватися як до фізичних, так і до юридичних осіб. Пізнаваль-ними виявилися й інші доповіді з цієї тематики, зокрема, к.ю.н., доц. М.В. Палія та к.ю.н., доц. Ю.М. Канібера.

 Низка виступів була присвячена питанням сучасного стану та перспективам роз-витку науки кримінального права. Так, д.ю.н., проф. В.А. Мисливий наголосив, що подальше вдосконалення кримінального права можливе за умови активної участі криміналістів у розробці його теоретичних засад, зокрема, у проведенні дослі-джень з фундаментальних проблем. Своїми думками у цьому контексті поділилися російські вчені – д.ю.н., проф. О.І. Бойко, який відмітив, що подальші досліджен-ня у галузі кримінального права мають бути присвячені історичному та порівняль-но-правовому аспектам, та д.ю.н., проф. П.С. Яні, який зосередив увагу на питанні визначеності регулювання відносин у кримінальному праві, а також представники української кримінально-правової науки – д.ю.н., проф. Є.В. Фесенко, к.ю.н., проф. О.Ф. Бантишев та ін.

 Цікавими у науковому плані були доповіді учасників конференції, які торкнулися питань суб’єкта злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг (к.ю.н., доц. В.М. Киричко та к.ю.н., доц. Г.М. Анісімов).

 В результаті обговорення окреслених та інших питань розвитку кримінального права, кримінального законодавства та практики їх застосування були прийняті рекомендації конференції.

 
Find the Best Web Hosting which offers reliable service and top quality support
Пошук по сайту
Державні web-ресурси